Особливості алмазів з давніх осадових товщ на територіях впливу кристалічних масивів

  • N. N. Zinchuk Західноякутський науковий центр (ЗЯНЦ) Академії наук Республіки Саха (Якутія) https://orcid.org/0000-0002-9682-3022
Ключові слова: Сибірська платформа, Анабарський кристалічний масив, давні алмазоносні розсипища

Анотація

Аналіз наявних матеріалів про особливості алмазів з верхньопалеозойських і мезозойських відкладень основних алмазоносних районів північного сходу Сибірської платформи (Анабарський, Муно-Тюнгський, Нижньоленський і Приленський райони) дає змогу стверджувати про певний вплив на процеси розсипоутворення на цій території Анабарського кристалічного масиву, на якому цілком можливе відкриття не типового для описуваної території джерел корисного компонента. Підтверджено висновок, що найцікавішим для прогнозування й пошуків високоалмазоносних джерел є Кютюнгдинське поле з особливими типоморфними властивостями алмазів. Проведене на прикладі Лено-Анабарської алмазоносної субпровінції (ЛААС) районування територій дає змогу локалізувати перспективні площі для пошуків джерел знесення алмазів у басейни седиментації осадового матеріалу. Загалом алмази ЛААС характеризуються різким переважанням кристалів III типу першоджерела (переважно нез’ясованого генезису). Розсипища з алмазами I типу першоджерела (кімберлітового генезису) характерні для Кютюнгдинського й Молодо-Далдинського полів. Наявність у континентальних відкладеннях фанерозойського віку чималої кількості алмазів з механічним зношенням стирання дає змогу припускати їхню складну екзогенну історію, неодноразові перемивання й перевідкладення з давніших (можливо й докембрійських) вторинних колекторів. Наведені відомості щодо мінералогічної характеристики алмазів з різновікових вторинних колекторів північного сходу Сибірської платформи (СП) ще раз доводять, що це найбільший район розсипної алмазоносності, на окремих територіях якого можливо виділити типоморфні особливості й типи першоджерел. Це дає змогу використовувати наведені дані для регіонального й локального прогнозування їхніх корінних джерел. Порівняння типоморфізму алмазів із залученням даних докладного дослідження твердих украплень та ізотопного складу вуглецю дало змогу на північному сході СП оконтурити в межах Кютюнгдинського грабена і прилеглих до нього з південного заходу територій Далдино-Толуопського межиріччя (Кютюнгдинська область) низку перспективних на відкриття багатих кімберлітових тіл з алмазами кютюнгдинського типу територій, на яких виявлено піропи алмазної асоціації з високим умістом кнорінгітового компонента, зіставлюваних за масштабами з проявами таких у високоалмазоносних регіонах. Важливе значення має використання типоморфних особливостей алмазів для відновлення екзогенної історії алмазів від корінних джерел до місць сучасного розміщення в розсипах, для палеографічних реконструкцій поширення давніх продуктивних відкладень і з’ясування напрямів знесення теригенного матеріалу. Проведене на прикладі північного сходу СП мінералогічне районування територій розсипної алмазоносності за типоморфними особливостями алмазів засвідчує можливості проведення локалізації перспективних площ і пошуку корінних джерел цього мінералу, що є стійкішим в екзогенних умовах, порівнюючи з іншими мантійними утвореннями.

Посилання

1. Afanasev V. P., Eliseev A. P., Nadolinnyj V. A. et al. Mineralogy and some issues of variety V and VII diamonds genesis (by classification of Ju. L. Orlov)//Bulletin of Voronezh SU. Geology. – 2000. – № 5 (10). – P. 79–96. (In Russian).

2. Afanasev V. P., Zinchuk N. N., Pohilenko N. P. Prospecting mineralogy of diamond. – Novosibirsk: Geo, 2010. – 650 р. (In Russian).

3. Bartoshinskij Z. V. Mineralogical classification of natural diamonds//Mineral. journal. – 1983. – Vol. 5. – № 5. – P. 84–93. (In Russian).

4. Gnevushev M. A., Bartoshinskij Z. V. To morphology of Yakutian diamonds//Proceedings of SB YS of the USSR AS. Geol. series. – 1959. – Iss. 4. – P. 74–92. (In Russian).

5. Grahanov S. A., Koptil V. I. Triassic paleoplacers of diamonds of the Siberian platform north-east//Geology and geophysics. – 2003. – Vol. 44. – № 11. – P. 1191–1201. (In Russian).

6. Zinchuk N. N., Zuev V. M., Koptil V. I., Chernyj S. D. Strategy of carrying out and results of diamond prospecting works//Gornyj vestnik. – 1997. – № 3. – P. 53–57. (In Russian).

7. Zinchuk N. N., Koptil V. I. Typomorphism of diamonds of the Siberian platform. – Moskva: Nedra, 2003. – 603 р. (In Russian).

8. Zinchuk N. N., Koptil V. I., Boris E. I. Basic aspects of different in scale zoning of territories according to typomorphic features of diamonds (on the example of the Siberian platform)//Geol. of ore deposits. – 1999. – Vol. 41. – Iss. 16. – № 6. – P. 516–526. (In Russian).

9. Zinchuk N. N., Koptil V. I., Boris E. I. Average in scale territory zoning of the Central-Siberian diamondiferous sub-province according to typomorphic features of diamonds//Coll.: Problems of diamond geology and some ways of their solution. – Voronezh: VSU, 2001. – P. 337–357. (In Russian).

10. Zinchuk N. N., Koptil V. I., Boris E. I., Lipashova A. N. Typomorphism of diamonds from placers of the Siberian platform as the basis for prospecting of diamond deposits//Ores and metals. – 1999. – № 3. – P. 18–30. (In Russian).

11. Kaminskij F. V., Bartoshinskij Z. V., Blinova G. K. et al. Methodological guideline on complex investigation of typomorphic properties of diamonds during local forecasting and prospecting of primary diamond deposits. – Moskva: CNIGRI, 1988. – 88 р. (In Russian).

12. Prokopchuk B. I. Zoning of diamond placers allocation on ancient platforms//Mineral deposits. – Moskva: Nauka, 1976. – P. 186–196. (In Russian).

13. Orlov Ju. L. Mineralogy of diamond. 2nd ed. – Moskva: Nauka, 1984. – 264 р. (In Russian).

14. Harkiv A. D., Zinchuk N. N., Krjuchkov A. I. Geological-genetic fundamentals of heavy-concentrate mineralogical method of diamond deposits prospecting. – Moskva: Nedra, 1998. – 555 р. (In Russian).
Опубліковано
2019-10-16
Як цитувати
Zinchuk, N. N. (2019). Особливості алмазів з давніх осадових товщ на територіях впливу кристалічних масивів. Мінеральні ресурси України, (3), 22-29. https://doi.org/10.31996/mru.2019.3.22-29

Ознайомитись з іншими статтями цього автора (авторів)