Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

Завантажити авторський договір

Вимоги до оформлення рукописів

  1. Рукопис статті журналу подається у вигляді твердої копії з підписами всіх авторів на останній сторінці, а також електронної версії (на електронному носії або електронною поштою).
  2. Стаття має містити УДК. Українською, російською та англійською мовами наводяться: прізвище, ім’я та по батькові автора; повна назва організації, де працює автор, і поштова адреса організації; назва статті; анотація (до 1000 знаків).
  3. Загальний обсяг статті разом з графічними матеріалами не повинен перевищувати 20сторінок формату А4. На одній сторінці може бути не більш як 30 рядків та до 60 знаків (з урахуванням розділових знаків і проміжків між словами) у кожному рядку. Розмір шрифту підготовленого на комп’ютері матеріалу – 14; міжрядковий інтервал – 1,5. Розміри полів, мм: зліва – 30, справа –10, зверху – 20, знизу –25.

Слова мають розділятися тільки одним пропуском. Між значенням величини та одиницею її виміру ставиться жорсткий пропуск (Ctrl+Shift+пропуск).

  1. Текст набирається шрифтом Times New Roman у редакторі Microsoft Word. Графічний матеріал (чорно-білий) подається (окремо від тексту) у форматі EPS, TIFF або JPG-файлів з густиною точок на дюйм 300–600 dpi. Формули набираються у формульному редакторі.
  2. Статті, які є результатами робіт, проведених в організаціях, повинні мати супровідний документ від цих організацій.
  3. Разом зі статтею до редакції журналу має бути поданий документ про можливість відкритої публікації матеріалів, а також про згоду авторів на поширення їх через мережу Інтернет.
  4. До авторського оригіналу статті на окремому аркуші додаються: прізвище, ім’я, по батькові (повністю) автора, організація, вчений ступінь, звання, мобільний, службовий і домашній номери телефонів, службова та домашня адреси, e-mail.
  5. Скорочення слів, словосполучень, назв, термінів, за винятком загальноприйнятих, можливе тільки після їх повного першого згадування в тексті.
  6. Зміст наукових статей будується за такою структурою:
    • коротка анотація – стислі відомості про статтю (до 10 рядків);
    • вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, зв’язок з державними науковими та практичними програмами, значення вирішення проблеми;
    • основні дослідження і публікації – аналітичний огляд останніх досліджень і публікацій з певної проблеми, виокремлення не розв’язаних раніше питань;
    • формування мети статті – опис головної ідеї публікації, чим вона відрізняється, доповнює та поглиблює вже відомі підходи, які нові факти, закономірності висвітлює;
    • викладення основного змісту проведеного дослідження – головна частина статті, де висвітлюються основні положення дослідження, програма та методика експерименту, отримані результати та їх обґрунтування, виявлені закономірності, аналіз результатів, особистий внесок автора;
    • висновки – основні підсумки, рекомендації. значення для теорії й практики, перспективи подальших досліджень;
    • список використаної літератури – перелік літературних джерел, на які є посилання в тексті статті; указати автора та назву твору, місце публікації (для книжки – місто та видавництво, для статті – назву збірника чи журналу, його номер або випуск), дату публікації, кількість сторінок у книжці або сторінки, на яких вміщено статтю; у посиланнях на авторські свідоцтва та патенти зазначити їх клас (МПК) та повну дату опублікування.
  7. Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам, редакція не розглядатиме.
  8. Для зменшення витрат на видання журналу виплата авторського гонорару не передбачається.
  9. Матеріали, що надійшли до редакції, авторам не повертаються.

З метою подальшого підвищення наукового рейтингу журналу та його дописувачів варто звернути увагу на таке:

  1. Єдиним джерелом інформації щодо змісту статті для іноземних спеціалістів є анотація англійською мовою. Тому її обсяг може бути більшим за обсяг анотації українською (російською), оскільки за останньою найчастіше друкується повний текст тією самою мовою.

Обсяг анотації англійською мовою разом з назвою статті, ініціалами та прізвищами всіх авторів має містити мінімум 1000 знаків і не більше п’яти ключових слів.

Вимоги до анотацій англійською мовою: інформативність (відсутність загальних слів); змістовність (відображення основного змісту статті та результатів досліджень); застосування термінології, характерної для іноземних спеціальних текстів; єдність термінології в межах анотації; відсутність повторення відомостей, що містяться в заголовку статті.

Прізвища авторів статей надаються в одній з прийнятих міжнародних систем транслітерації (з української — відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27.01.2010 “Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею”, з російської — відповідно до “Системы транслитерации Библиотеки конгресса США”). Зазначення прізвища в різних системах транслітерації призводить до дублювання профілів (ідентифікаторів) автора в базі даних (профіль створюється автоматично в разі збігу його даних по двох публікаціях).

Для повного й коректного створення профілю автора дуже важливо наводити місце його роботи. Дані про публікації автора використовуються для одержання повної інформації щодо наукової діяльності організацій і загалом країни. Застосування в статті офіційної, без скорочень, назви організації англійською мовою запобігатиме втраті статей у системі аналізу організацій та авторів. Бажано вказувати в назві організації її відомство за належністю.

  1. В аналітичній системі SCOPUS потрібні пристатейні списки використаної літератури латиницею. Можливості SCOPUS дають змогу проводити такі дослідження: за посиланнями оцінювати значення визнання робіт конкретних авторів, науковий рівень журналів, організацій і країн загалом, визначати актуальність наукових напрямів і проблем. Стаття з представленим списком літератури демонструє професійний кругозір та якісний рівень досліджень її авторів.

Правильний опис джерел, на які посилаються автори, є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано в процесі оцінювання наукової діяльності її авторів, а отже, й організації, регіону, країни. За цитуванням журналу визначається його науковий рівень, авторитетність тощо. Тому найважливішими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів та назви журналів. В опис статті треба вносити всіх авторів, не скорочуючи їх кількості.

Для україно- та російськомовних статей з журналів, збірників, матеріалів конференцій структура бібліографічного опису така:

автори (транслітерація), переклад назви статті англійською мовою, назва джерела (транслітерація), вихідні дані, у дужках — мова оригіналу.

Список використаної літератури (References) для SCOPUS та інших закордонних баз даних наводиться повністю окремим блоком, повторюючи список літератури до україно- та російськомовної частини, незалежно від того, містяться в ньому чи ні іноземні джерела. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються в  списку, який створюється в латинському алфавіті.

Найточнішу ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо навести унікальний ідентифікатор (Digital Object Identifier — DOI). За наявності в статті DOI посилання на статтю буде однозначно правильно встановлено.

Приклад оформлення бібліографічних посилань

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Батий В. Г., Деренговский В. В.Методика выбора пощадки размещения радиационно-опасных объектов // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. — 2004. —Вип. 1. — С. 43—50.
  2. Божко С. В.Применение сверхпроводящих накопителей электромагнитной энергии при решении задач повышения устойчивости энергосистем и улучшения качества электроэнергии // Промелектро. — 2002. — № 4. — С. 40—44.
  3. Васецкий Ю. М.Концепция тороидального индуктивного накопителя энергии со стяжками внутри тора для компенсации электродинамических сил в катушках//Відновлювана енергетика. — 2005. — № 2. — С. 100—107.
  4. Велихов Е. П., Глухих В. А.Импульсные источники энергии для исследовательских термоядерных установок и реакторов // Физика и техника мощных импульсных систем. — М.: Энергоатомиздат, 1987. — С. 3—20.

REFERENCES

  1. Batiy V. G., Derengovsky V. G.Methodology for selection of sites of radiation dangerous objects location // Problemy bezpeky atomnyh electrostantsiy і Chornobyiya (Problems of nuclear power plants and of Chornobyl). — 2004. — Iss. 1. — P. 43—50. (Rus)
  2. Bozhko S. V.Application of superconducting magnetic energy storage for solving problems ofimprovements of sustainability of power systems and electric power quality//Promelektro. —2002. — № 4. — P. 40—44. (Rus)
  3. Vasetskii Yu. M.The concept of toroidal magnetic energy storage with spokes inside of torus tocompensate for the electrodynamical forces in the coils // VidnovJiuvana enerhetyka. — 2005. — № 2. — P. 100—107. (Rus)
  4. Velikhov E. P., Glukhikh V. A.Pulse energy sources for research fusion devices and reactors / Fizika і tekhnika impulsnykh si stem.  — Moskva: Energoatomizdat, 1987. —P. 3—20. (Rus)

Заява про етику публікацій

Основний принцип відбору публікацій — наявність їх експертної оцінки (рецензування). Для того щоб бути впевненим у оцінці якості статті, процес рецензування повинен бути прозорим, методичним та неупередженим. Всі етапи цього процесу будуються на основі етичних принципів і обгрунтованих рішень. Редакційна колегія стоятиме на захисті інтелектуальної власності та авторських прав і не допустить таких випадків порушення етики, як плагіат, відтворення статей, раніше опублікованих в інших засобах інформації, запобігатиме впливу потужних фінансових та інтелектуальних інтересів на шляху реалізації цієї політики.

Пам’ятка рецензенту наукових статей у журналі

1 Наукові статті, які надійшли до редакції журналу, проходять через інститут рецензування.

У журналі прийнято такі види рецензування статей:

  • рецензування головним редактором (main editor peer review) або його висновок;
  • відкрите рецензування офіційним рецензентом (open peer revie) — зовнішнім фахівцем відповідного наукового профілю, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук (рецензія подається до редакції автором, якщо він не є співробітником ДНТЦ ЯРБ);
  • одностороннє “сліпе” рецензування одним із членів редколегії (single-blind – рецензент знає про автора, автор про рецензента – не знає);
  • двостороннє “сліпе” рецензування (double-blind — обидва не знають один про одного).

Для публікації статей студентів магістратури, аспірантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, окрім рецензії, має бути надана рекомендація профільної кафедри або наукового керівника роботи.

2. Головний редактор вирішує, який вид рецензування обрати.

3. Рецензент повинен розглянути статтю протягом трьох робочих днів з моменту її отримання та направити головному редактору (по e-mail) згоду або у мотивовану відмову від рецензування.

Строки рецензування в кожному окремому разі визначаються з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті, але не можуть перевищувати двох тижнів.

4. Рецензія має однозначно характеризувати теоретичну або прикладну значимість дослідження, співвідносити висновки автора з існуючими науковими концепціями. Необхідним елементом рецензії має бути оцінка рецензентом особистого внеску автора статті для вирішення розглянутої проблеми. Доцільно відзначити в рецензії відповідність стилю, логіки й доступності викладу наукового характеру матеріалу, а також зробити висновок про достовірність та обгрунтованість висновків автора.

Рецензія має містити такі елементи (ркомендовану редакцією форму рецензії наведено в додатку А):

  1. Назва статті.
  2. Автор.
  3. Відповідність статті тематиці журналу.
  4. Актуальність.
  5. Наукова новизна.
  6. Дотримання структури змісту наукової статті (див. п. 9 “Правил для авторів”).
  7. Повнота й достатність розкриття теми в анотації.
  8. Якість оформлення матеріалів.
  9. Зауваження рецензента.
  10. Висновок рецензента.
  11. Відомості про рецензента, підпис, дата.

5. Після отримання рецензії редколегія ухвалює остаточне рішення про опублікування або відмову щодо опублікування статті.

На підставі ухваленого рішення авторові (авторам) по e-mail або поштою надсилається лист, в якому повідомляється про прийняте рішення щодо публікації його статті. У разі відмови щодо публікації рецензенти залишаються анонімними.

6.Редколегія має право направляти статті на додаткове зовнішнє анонімне рецензування. Головний редактор надсилає рецензенту лист з проханням про рецензування. До листа додаються стаття і рекомендована форма рецензії.

7. Наявність позитивних рецензій не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації ухвалює редакційна колегія.

8. Оригінали рецензій зберігаються в редакції журналу.

9.За наявності в статті істотної частини критичних зауважень рецензента і при загальній позитивній рекомендації редколегія може віднести матеріал до розряду полемічних та друкувати його в порядку наукової дискусії.

Рецензія на наукову статтю, подану для публікації в журналі

  1. Назва статті: __________________________________________________________
  2. Автор: _____________________________________________________________________
  3. Відповідність статті тематиці журналу: _________________________________________

Так чи Ні

  1. Актуальність: _______________________________________________________________

Так чи Ні

  1. Наукова новизна:____________________________________________________________

Так чи Ні

  1. Дотримання структури змісту наукової статті (див. п. 9“Правил для авторів”):

_____________________________________________________________________________

Так чи Ні

  1. Повнота і достатність розкриття теми в анотації: _________________________________

Так чи Ні

  1. Якість оформлення матеріалів: _________________________________________________
  2. Зауваження рецензента:_______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

  1. Висновок рецензента: ___________________________________________

_____________________________________________________________________________

Рекомендувати статтю до опублікування; рекомендувати до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень; не рекомендувати статтю до опублікування. Якщо рецензент не рекомендує статтю до опублікування, у рецензії мають бути зазначені причини такого рішення.

  1. Відомості про рецензента, підпис, дата.

Вимоги до підготовки тез доповіді

Тези містять виклад основних аспектів наукової доповіді.

Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2–3 сторінки машинописного тексту кг 12 через 1,5–2 інтервали.

Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза – обґрунтування – доклад – аргумент – результат – перспективи.

При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:

  1. Рукопис подається у вигляді твердої копії з підписами всіх авторів на останній сторінці, а також електронної версії.
  2. Тези мають містити УДК. Українською, російською та англійською мовами наводяться: прізвище, ім’я та по батькові автора, повна назва організації, де працює автор, вчений ступінь, звання, номер телефону, адреса, e-mail, поштова адреса організації, назва статті, анотація (понад 1 000 знаків).
  3. Текст набирається шрифтом Times New Roman у редакторі Microsoft Word. Графічний матеріал (чорно-білий) подається (окремо від тексту) у форматі EPS, TIFF або JPG-файлів з густиною точок на дюйм 300–600 dpi. Формули набираються у формульному редакторі. Рисунки та підписи до них подаються окремими файлами.
  4. Під час написання статті використовуються загальноприйняті терміни, одиниці виміру, умовні позначення, однакові в усьому тексту. Розшифрування всіх позначень, які використовують автори подаються у першому використанні в тексті.
  5. Під час набору статті на комп’ютері всі латинські значення фізичних величин (A, I, d, h тощо) набирають курсивом грецькі позначення, назви функцій (β, sin, exp, lim), хімічних елементів (H2O), одиниць виміру (МВт/см2) – прямим (звичайним) шрифтом. Символи (Â Ã Ä Î) узгоджуються на полях рукопису.
  6. Назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку, положення (2–5 слів).
  7. Виклад суті доповіді здійснюється за такою послідовністю тез: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації; необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду на сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, якими методами це досягається; основні результати дослідження, якими методами це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та (або) практики.
  8. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко. Допускається опускати цифровий, фактичний матеріал.

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, вказані користувачами на сайті цього журналу, будуть використані виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.